Яків затис губи, коли помітив, як декілька невеликих списів потрапили в коротуна Сібо. Із сховища Яків входити не збирався, він був прихильником таких боїв, коли мінімум витрат і жертв. І щоб зменшити кількість жертв на одну, друїд знову прийнявся за магію. От тільки, тепер це була молитва, стара пісенька-замовляння, яка використовувалась по селах там, в Чессенті, звідки він родом.
— ... він прийде тобі на захист. — закінчив швидко два магічні рядки й зконцентрувався на Сібо. Це було заклинання сховища. — Біжи сюди, Сібо. Бодомаре! Нехай грають на нашому полі. — Крикнув, й потягнувся за мішечком з триболами на поясі, щоб розсипати їх перед возом і цим ускладнити життя зеленошкірим нелюдям.