Гарна дівчина важко видихнула повітря з легень і захлопнула книгу. З неї вивалився пил. Не дивно, за весь час жінка так і не перегорнула ні однієї сторінки. А потім вона встала и показала, що виявилась доволі високою і стрункою особистістю. Поглянула на орка, а потім, не соромлячись свого чопірливого й презирливого погляду пролетіла поглядом по маківкам інших гостей.
— Я так розумію, — вона все ж відшукала погляд дверга, він здавався найбільш здатним до чіткого виділення слів, — ці істоти звертались до мене? — Вона різко цокнула язиком, потім хрустнула пальцями лівої руки, наче рука і не її була, а ось правицею вивудила маленьку рукоятку з металевою гардою. Першим рухом в циклі з рукоятки з’явилось лезо, і двома наступними вона прокрутила його навколо долоні: з зовнішньої та внутрішньої частин.
— Мені якраз не вистачає матеріалу дикунів для одного еліксиру.