Личный кабинет: voljha

Йокко повернулася з перекуру задоволено потягуючись, тихо пробралася до свого ліжка.
Якщо ти служиш в гвардії, то ти навчишся поважати чужий сон, Йокко сама готова була натовкти морду любому, хто насмілювався шуміти в казармі, коли всі спали. Пару раз повертаючись п'яна з уволки вона теж получала нехуйових люлєй за те що шуміла. Тому з часом вона навчилася пересуватись майже беззвучно. Знявши важкий армійський ремінь зі своїх штанів, гвард одягнена завалилась на своє ліжко, прислухаючись до дихання і подекуди храпу своїх нових колег. Впевнившись, що всі заснули, Йокко для вірності прочекала ще пів години і навшпиньки пробралася до ліжка арбітра, який мирно сопів, повернувшись лицем до стіни. Дівчина ледве стрималась, щоб не фиркнути зневажливо, цей ідіот залишив свою форму на кріслі коло ліжка. Якби їхній наглядач так безпечно ставився до своїх обов'язків, то на ранок проснувся б весь одягнений в нашийники. Дівчина про себе засміялася і обшарила кишені в пошуках пультів.

"Кишки Імператора, та він їх навіть не додумався сховати!" дівчина до себе розсміялась. "Поганий хлопчик. Я люблю наказувати поганих хлопчиків..." Розібравшись де який пульт, дівчина натиснула кнопку деактивації, слава Омнісії, кнопок було тільки дві і навіть найтупіший ідіот не міг їх переплутати. Електронний замок на нашийнику з ледь помітним щєлчьком відкрився.

Знявши з себе цей осточортілий кусок пластику, Йокко хижо посміхнулась. "Ну що Хельг, я обіцяла, що ти станеш дєвочкою полка. Канєшно полка нема, але нічка тебе чекає весела..." Гвард задумчиво подивилась на дубінку арбітра. Пару раз під час бійок в барах, вона діставала такою, а потім діставала від комісара. В нього були особливі погляди на покарання недисциплінованих гвардійців. Навіть через стільки часу по спині пробіг холодок, а рука потягнулась потрогати жопу. Тільки коли вона опинилась в штрафбаті синці почали сходити, але вона сумувала за часом проведеним в ліжку з комісаром, він навчив її - дике дівчисько багато такого, що вона собі навіть уявити не могла, живучи на своїй дикій планеті.

Хельг якраз щось пробурчав у сні і перевернувся на спину.
Йокко не довго думаючи, защолкнула нашийник на мирно сплячому арбітрі, а тоді тихо, щоб не розбудити інших залізла на арбітра, всівшись, як наїздниця. Коли вона перенесла всю масу свого тіла на нього, арбітр сіпнувся і ошарашено відкрив очі.

"Тсссс!" - приклала один палець до губ дівчина і погладом вказала на пульт від нашийника. Очі Хельга стали ще більшими, коли він одною рукою намацав такий знайомий кусень пластику на вже своїй шиї. Йокко жестом наказала звести руки над головою і трохи пововтузившись таки зав'язала їх своїм ременем. Комісар Фройд показав їй багато фокусів, на мить ностальгія за цим чудовим темпераментним мужчиною накатила на дівчину. Але впринципі їй і зараз нема на що жалітися, хоча б зробить те, за що попала сюди. А то зовсім нечесно вийшло. Впевнившись, що Хельг міцно зв'язаний і не зможе відібрати в неї пульт, дівчина нахилилась до нього і на вухо прошептала "Даремно тобі було байдуже за що на мене одягнули цю побрякушку, яка зараз так мило прикрашає твою шийку. Видаш хоч один голосний звук, і я відправляю тебе до Імператора. А будеш чемним хлопчиком - то може тобі навіть сподобається. Кивни, якщо все ясно " договорила гвардієць і клацнула зубами коло вуха. Арбітр сіпнувся в сторону і спробував корпусом скинути дівчину з себе, але вона була готова до такого повороту подій - колись вона так само дьоргалась під комісаром, намагаючись вивільнитися з його сильної хватки. Вона брикалась шипіла і погрожувала відірвати йому яйця, якщо хоч пальцем торкнеться до неї. Це було її перший виклик в кабінет Фройда, здається вона побилась з Сандрою. Пізніше вона не раз порушувала дисципліну, щоб опинитись в кабінеті комісара. Жоден гвардієць не міг зрівнятися з ним в ліжку. Йокко любила того гада, навіть не зважаючи на те, що він отак просто віддав її в штрафбат. І навіть зараз, вона уявляла під собою його. Дочекавшись коли арбітр переконається, що вирватись йому не вдасться і послушно кивне, Йокко потягнулася до дубінки, яка як і всі речі стояла на кріслі поруч з ліжком.

Спочатку вона заставила його сосати і облизувати дубінку, одночасно надрочуючи член, коли арбітр почав сопіти і тихо стогнати дівчина так же пошепки наказала перевернутись на живіт. "Спробуй розслабитись, інакше буде боляче" промуркотіла дівчина. Втім, боляче йому буде в будь-якому випадку, сьогодні в неї не було настрою церемонитись. Вщипнувши за досить пружну попку, дівчина з силою увіпхнула дубінку в вузенький туз арбітра, не надто глибоко, але різко, той всім тілом подався вперед, намагаючись зжати булки, але було вже пізно.Замичавши в подушку, Хельг ще раз сіпнувся, коли Йокко пропхала дубінку глибше. Дівчина погладила його по спині і акуратно, майже ніжно перевернула його обличчям вверх. Втім - обличчя - це останнє, що цікавило гвардійку зараз.
Осідлавши його нефритовий жезл дівчина зосередилась на власних відчуттях і рухах. Вона тільки но почала набирати обороти, як арбітр щось нерозбірливо промичав і кінчив. Не стримавши емоцій дівчина з усієї сили дала йому кулаком по морді. Хельг ошаліло спостерігав, як Йокко потягнулася до крісла і порившись там дістала дозу стимулятора. Не церемонячись, вона засадила голку в основу члена і натиснула на поршень. Ще один лайфхак від комісара.
Дівчина прислухалась до того чи не розбудила випадково інших, але "дварф" мирно хропів, а штрафник, якщо і прокинувся, то толерантно перевернувся обличчям до стіни.Коли дівчина нахилилась над обличчям арбітра, злизуючи кров з його губи. Той попросив його розвязати, бо сильно затекли руки. Дівчина тільки розсміялась: "Тобто дубінка в жопі тебе не смущає, а от руки затекли, потерпи ще трошки, маленький."

***

Розімлівша Йокко пробралась до свого ліжка - після хорошого сексу їй завжди нестерпно хотілось курити. Натягнувши штани і сорочку, гвардієць попрямувала до виходу з кімнати. Дівчина зупинилась коло ліжка Хельга і кинула йому 10 тронів. "Дякую, солоденький" - промуркотіла вона і вийшла в коридор. "Непоганий початок місії" - подумала гвард.