- Роксікери знайшли вхід до печери Морського Еха, - прямо відповіла на пряме питання Ґвен, не зважаючи на Бодомарів скепсис, - туди, де була Ковальня Заклинань. Чули з оповідки про неї? Та сама печера з дуже багатими покладами, і місце дуже великої магічної сили.
Паладинка глянула на Сільдара, щоб пересвідчитись, що він не проти того, що вона ділиться цими знаннями. Можливо, і не вато було, та їм надто потрібна була допомога, щоб нехтувати нагодою.
- П'ять сотень років тому Дверґи і Гноми об'єдналися в Пакт Фандельвера, щоб розробляти там корисні копалини, а тоді до них і людські чародії доєднались, аби приборкати магічну силу того місця і побудувати ковальню. - пояснила Ґвеннет, - Там кувалася найкраща магічна зброя на всьому узбережжі. І не тільки зброя, багато різного. Та потім з півночі прийшла велика орда орків, які в союзі зі злими чарівниками вдерлися до Печери Морського Еха, аби захопити те місце, привласнити скарби, а саму Кузню поставити на службу вже злу. Людські чародії пліч-о-пліч з Дверґами та Гномами захищали копальні і кузню, і в наслідок нищівної магічної бійні майже вся печера була зруйнована, а проходи завалені. Ворогам вона не дісталась, та й для світлих сил була втрачена на довгі століття. Банально ніхто не вижив, аби розказати, де шукати вхід.
Напівкровка зітхнула. Історія була сумною, без счасливого кінця, та зараз могла стати ще гіршою.
- Так от, брати Роксікери знайшли вхід до тої печери і таємно збирали туди експедицію. Ґандріх мав карту, де був позначений вхід. Схоже, хтось довідався про таємницю, і відстежив їх з Сільдаром від Невервінтера аж до сюдова. Наврядчи гобліни самі здогадалися б про цінність і Ґандріха і тої мапи. Тож кому вони дісталися - можемо тільки гадати. Он Келагар про якихось Червонотаврованих каже, я вперше про них чую. Може вони за тим і стоять, з ними і маг є. А може й хто гірший.