Увага Келагара й Бодомара зосередилась на одному з двох ватажків - хобгібліні. Перший діяв мовчки, миттєво перемістившись ближче до ворога й нанісши йому неочікуваний удар. Другий же полюбляв балачки: побачивши, що Валрел не збирається атакувати головного ворога, а натомісць приспала трьох інших гобліноїдів, він відпустив у її адресу дискримінативний коментар, після чого, скориставшись своїм зв'язком із божественною сутністю, добив гада. Йому дійсно була пизда, не дивлячись на те, що паладіну довелося користуватись ручною сокирою на заміну втраченої бойової зброї.
Що ж до Валрел, то вона мислила тактично. Їй вдалось приспати усіх трьох гобліноїдів - двох хобгоблінів та звіролюба. Дівчині могло здаватися, що це було імпульсивне рішення, але, хто знає - можливо, Тімора, для якої барди були улюбленцями, посміхнулась Ластро? Так, чи інакше, рішення приспати гоблінів призвело до максимально позитивних результатів. Всі троє поснули, а для зачарованого капітана ведмежатників, для яких усі зараз були ворогами, то й треба було. Підбігши до сплячого гобліна-шамана, він зарубав його одним ударом. Потім підбіг до наступного, але того врятувала кольчуга, й удар не завдав шкоди хобгобліну. І якби сон був природнім - той прокинувся б. Але магія - це уособлення Природи в наймогутніших її проявах, тож лучник не прокинувся.
А що ж до Сібо? Ви думали, що ми забули про малого гнома? О ні, ми про нього не забули. Друїд продовжував дертися нагору, але тепер вже намагався приховати свою присутність, що трохи сповільнило його рух. Та він вже бачив тонель, в який привела його ця нора. По праву сторону він, скоріш за все, виходив до мосту, по ліву ж - виднілося світло від багаття. Слова "Склонітєсь прєд маїмі апосталамі", які продовжували звучати біля мосту мокшанською, трохи заглушались відстанню, що дало змогу Босі вловити звуки битви, що точилася десь зліва - там, де було трохи світла.
Що то була за битва, ви вже, мабуть, здогадалися. То Ґвеннет Ланніган, разом із товаришем свого батька, Сільдаром Голвінтером, намагалися вирватися з полону й добити ведмежатника, що їх чатував. Успіхи були перемінні: поки що три удари крафтовою булавою від Ґвеннет не змусили багбіра впасти, його ж лише один удар зробив паладінші ой як недобре. Варто було закінчувати з цим, і поскоріше.