Паладин впився поглядом в хобгобліна. Ось цього не треба питати чи він тут головний, ба й так видно. І хоч дроу вже пустив тому кров, і ще й зробив це доволі вправно, та ворог все ж вистояв. Дівчина ж ніби й не помічала загрози, фокусуючи свою увагу на стрілках. Не годиться.
Хтось каже що не всі розбійники винні, а вся відповідальність лежить ватажках. Бодомар так не вважав. Але він був згоден що ватажки винні особливо. І покарання їм потрібне особливе.
— Пизда тобі. — Хмурий пробурав свою обітницю. Бо не слова несуть в собі сакральну силу, а сенси, що йдуть разом з ними. І тут неоднозначних трактовок бути не могло. Як і зволікань. На ходу знімаючи з пояса топорик з короткою рукояттю здоровань сунув прямо на хоба. Перший удар прийняла на себе ворожа рука, й стала культяпкою. Другий блокувати було вже нічим, і з сяйвом на лезі сокира зупинилася лише десь посеред ворожої черепушки. Швидкий суд, швидкий вирок. Хмурий повернувся до решти ворогів, доки його Зелений бро обходив їх з флангу, та заслонив собою ельфійку. Все ж таки інколи варто пам'ятати що ти паладин.
— Ти добре попрацювала, Ліхтарик, дай тепер чоловікам завершити начате.