- От же наволоч, - прошипіла Ґвен крізь зуби. Розповідь Сільдара добряче її розлютила тою частиною, де йшлося про тортури. Ніхто не мав права так чинити з іншим, особливо - з її другом.
- Не знала, що вони настільки розумні, - додала паладинка, - щоб слідкувати за кимось і взагалі будувати складніші плани. Думала, що дикуни, що живуть по печерах і грабують та вбивають подорожніх, доки орки чи ще хтось не підкорить їх і не зжене в орду. Пана Ґандріха і карту теж вони забрали?
Ґвен зітхнула, вибиратись звідси та рятувати дверга вона була згодна, та як то зробити вона поки що не уявляла. Остання її спроба лише погіршила їх становище. Та здаватись було зарано. Більш того, здаватись завжди було недоречно. Латандер вчив свої послідовників концентруватись на теперішній боротьбі і майбутніх перемогах, а не минулих поразках, і зараз це дуже допомагало Ґвенн Ланіган.
Як могла, жінка спробувала допомогти Сільдару звільнитись, та розв'язати її саму. По правді, могла вона не багато. Десь притримати мотузку, десь зручніше повернутись і підставити руки, але їм все вдалося, і це давало ще одну крихітку нової надії.
- Дякую, - Ґвен також випростала руки и почала розтирати занімілі зап'ястя. Це зайняло деякий час, адже гобліни більше дбали за власну безпеку, ніж про те, щоб не завдати зайвої шкоди жінці, перетягнувши мотузки. Треба було зауважити, що розв'язав її Сільдар вчасно, бо ще кілька годин - і хто зна чим би то закінчилось. Нічим хорошим так точно.
Звільнивши ноги, Гвеннет обережно пошарила рукою навколо себе і зиркнула по сторонах. Нападати на Багбіра з самою мотузкою було навіть гіршою ідеєю, ніж на двох гобліноїдів в самій камізі, тож дівчина шукала хоч щось, що можна було б використати як зброю. Підійшов би навіть уламок каменю.
- Ти правий, дядьку Даре, - кивнула вона, - треба вибіратись. Є ідеї як? Бо я поки нічого кращого за полікувати нас, і спробувати придушити багбіра мотузкою, що вони там люб'язно надали, нічого не придумала. Вихід один, зправа, та спочатку треба спуститись сходами вниз, а вони зліва. Я трохи краще бачу в темряві, не як ельфи, чи ці покидьки, та все ж непогано. Багбір зараз біля вогнища внизу... Воно ще тліє. Ризикнемо? Тоді дай руку, і звернемось до Латандера по зцілення. Пошепки.