Темрява. Клята темрява покрила все навколо. Проте битва й у ній залишалася битвою. Бодомар довірився відчуттям й наніс . Лезо пішло широкою дугою, і наче когось зачепив. І одразу ж наступна атака, але цього разу розсікає лише повітря, й не знаходячи цілі меч вискальзує з рук кудись у пошуках кращої долі. Це не діло, це тотальна зрада. Йому конче потрібне кляте світло.
— Відступаєм! — Скомандував паладин своєму соратнику. Без меча і зору паладин йому не помічник, тож це було найкращим рішення. Хоча як той взагалі опинився поряд і чому він взагалі сраний гоблін - такі питання зараз не стояли. Побратим - і все тут. Який є.
Хмурий оглянувся. Десь попереду промайнуло сяйво, однак майже одразу сховалося за рогом разом з ельфійкою, і лише тонесенькі промінчики досягали потоку вологої поверхні. Туди Бодомару й було потрібно.