Спи, моя радість, засни…
Бодомар широко позіхнув.
Піймавши себе на цьому невчасному жестові він швидко закрив рота та прищурив очі. Часу та сенсу розбиратися що то було - дружній вогонь чи просто збіг, паладин не бачив. Як і не бачив другого гобліна, доки той не проявив себе. Чоловік не був певен чи контролює ельф ситуацію, проте вмішуватися вважав справою передчасною. Якщо треба то він, звісно, підстрахує, але довговухий заслуговував шанс проявити себе. Не глядячи ручна сокира опинилася в долоні, а погляд вже прораховував траєкторію, по який потрібно було її запустити в вороженьку. У разі чогось, випадаючого за рамки "все йде по плану".