— Вірно підмітив, Бодомаре, але є одне але...
— Грізна зброя. Кишеньковому якраз під стать була б. – Відкликнув воїн, озирнувшись на ходу, й реготнувши покрокував далі.
Коли паладин повернувся решта загону вже збиралася до відбуття. Бодомар оцінююче оглянув результати двергської роботи. Чобіток стукнув по колесу, перевіряючи чи не розвалиться той на ходу: возитися с ремонтом посеред дороги Хмурому не посміхалося. Не те щоб він вважав супровід гідним заняттям, проте це було по дорозі, а кілька монет зайвими не стануть. Так чи інакше, навіть до цієї пльової роботи чоловік збирався віднестися максимально відповідально. А ось в Фандаліні вже буде справжня справа, варта того щоб розім'яти кісточки.
— Що, всі готові? Треба вирушати, доки нашого Чумазого варта не загарбала бід білі рученьки.