Юзі знову відкинула гармату від себе, щоб вона могла відбігти. На цей раз скелети навіть не сіпнулися в її бік. Чому? Порозумнішали? Чи відчували, що жива мета важливіша?
Задаватися питаннями не було часу. Дракончик вистрілив із пащі своїм променем, а Юзі виставила перед собою своє жезло і затхле повітря цвинтаря розсікло гуркотом грому.