А гномка була втішена побаченим видовищем.
Вона одразу ж попрямувала до містка і, простягнувши руку, вона щось сказала на драконячому. Відразу після цього з річки до неї вискочила схожа на дракончика глиняна ящірка, на очах висихаючи і перетворюючись на статуетку, що ожила. Усміхаючись, дівчина погладила ящірку і простягла їй жезл, дозволивши тій залізти на нього і вчепитися лапками, Дракончик ліг уздовж жезла, розкривши пащу в напрямку наверша, а лапи опустив нижче, утворивши подобу рукояті.
– Я думала тут небезпечно. Давайте я... хм... зараз... А як на виході з цвинтаря зробити яму? Про всяк випадок, ну? - гномка продемонструвала своє вміння, коли поряд з мостом за кілька секунд виникла яма глибиною з гномку. Навіть глибше.
Але подумавши, вона спочатку вирішила влаштувати собі укриття, на випадок, якщо щось вискочить. Вставши поряд з містком, вона клацнула пальцями і на місці, де вона стояла, з'явився старий дерев'яний і дуже широкий пеньок. Гномки, видно, ніде не було.