Лейтенант Райлі вступає у гру.
Саме так годилося б почати цю історію, якби її опублікували в одному з тих "півреалових" романах у м`якій обкладинці, де нуарні детективи, курячи цигарки і потягуючи віскі, розслідуюсь вбивства, ганяються за маніяками по нічному місту і взагалі поводять себе як ідіоти.
В реальності робота полісмена (чи то пак полісвумен) - це на 90% перебирання папірців у пошуках аналогічних справ, витягів, протоколів, заповнення бланків і написання рапортів. Зате оті 10%, що лишаються... О, це дійсно може бути щось цікаве. Скажімо, подвійне вбивство в готелі "Рояль", на розслідування якого вже направили копа з 41-го відділку. І цей самий коп, здається, щось там налажав.
Того копа звали Ейс Массаро. Весь відділок Райлі про нього чув.
ПОЛІЦЕЙСЬКА ХВИЛЯ: "Дискойоб" Массаро, так його називають. Наче і непоганий хлоп, але дуже вже повернутий на диско. І на спідах, здається. І ще його мотокарета... звідки у нього на неї гроші? От у тебе мотокарети нема. І ніколи не буде. Хіба що ти виграєш мільйон реалів у лотерею.
І ось зараз на годиннику 12:05, а лейтенант Райлі стоїть біля стійки реєстрації готелю "Рояль".
- Їдь у "Рояль" і поможи Дискойобу, - таке завдання отримала детектив. Заодно - невелику папку із деталями справи, рапортом коронера і запискою від когось із 41-го: "Вдалого розслідування". Чомусь Райлі здавалось, що ця записка над нею іронізує.
Дівчина за стійкою, Валері, судячи з бейджа, була дуже ввічлива, хоча і явно роздратована таким напливом поліцейських, розказала свою версію того, що відбулось. Заодно Джанет дізналась, що Массаро тут був, отримав повідомлення від "його йобаного начальства" (цього разу адміністратор повторила цю фразу із явним задоволенням) і кудись змився. Попередньо опитавши Валері щодо її білизни.
ПОЛІЦЕЙСЬКА ХВИЛЯ: Типовий коп, якого давно не трахали. Хіба що начальство. Але від сексу з начальством лише голова болить, а задоволення жодного.
У холі окрім лейтенанта Райлі і Валері був здоровило-охоронець біля входу і поки поліцейська розмовляла із дівчиною, пару разів туди-сюди пробігали заклопотані і непогано вбрані люди.
ВІЗУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ: Комерсанти. Недешеві костюми (але і не писк моди), портфелі із чогось, що комусь підсліпуватому може здатись натуральною шкірою, вічний поспіх і натягнута посмішка.
ЛОГІКА: Цей готель непогано оздоблений. Навіть зовні. Явно не найдешевший. І абсолютно точно популярний серед бізнесменів і в цілому людей з грошима. Один із трупів - якраз комерсант, причому місцевий. Ховався тут із коханкою від жінки. Або провертав мутні справи.
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ: Колеги, дозволю собі доповнити: "Рояль" побудували років сімдесят тому, він знав кращі часи. Хоча й досі - один із дійсно хороших готелів міста. Колись тут зупинявся навіть Його Величність Фріссель І.
ЛОГІКА: Припускаю, десь тут буде табличка з цією інформацією.
Не встигла Валері закінчити свою оповідь про детективні здібності і цілком логічні запитання лейтенанта Массаро, як він сам з`явився у дверях. Райлі помітила, що охоронець йому підморгнув, а от обличчя Валері перетворилось на маску: натягнута посмішка і незмигний погляд красивих очей. Наче змія, яка не може втікати, але й напасти не готова.
- Ваш колега, - кивнула дівчина, - Здається, навіть тверезий, - останню фразу вона сказала ледь чутно.