Варбаргунові Гаррі довіряв, а ось алкоголю в його крові - ні. І хоч дверг був явно не найгіршою компанією, його хобі та відношення до небезпеки грали точно не на користь того щоб відпустити "донечку" на цю аферу. Принаймні поки що.
— Ідея чудова Вар, та давай ти спершу зводиш Тартанеллу на стрільбище, до зброї привчиш. За рахунок компанії, звісно. – Гаррі підморгнув Тантанеллі. Най не вважає себе обділеною, проте надто балувати її кишеньковими теж було б не найкращою ідеєю.
***
Завила сигналка, і Гарі разом з Джеймсом спохватились. Але за кілька секунд вона дуже знайомо замовка. Надто знайомо.
— А ось і перший кандидат явився на співбесіду.
На цьому розмова обірвалась і хлопи одразу повернулись до основного залу.
***
— Тоді зрозуміло чому ти не відповідав на галки*. Дюшесу** річниця. Тож маємо випити пива та обговорити, і я бачу що пиво в тебе вже є. — Посміхнувся Гаррі приятелеві та кивком голови запросив того просуватися вже в середину.
Вікті невчасно влип. Чи, можливо, саме вчасно. Тепер йому точно не завадить зникнути з радарів на певний час, і, скоріш за все, велика справа тому допоможе. Та й гроші, особливо великі гроші, можуть владнати майже все.
— У Кая черговий поклик шаманана. Ну знаєш, як тоді коли він сказав що метафізично осліп, а потім місяць десь серед пісків Великої Пустелі з вогнем воював.