Магічні міри, вони ж маміри чи просто емем - це феномен. Їх створили Джини. Хто їх створив Джинів - невідомо, проте він забезпечив себе на багато поколінь вперед. Меншою мірою, проте все ж дуже і дуже щедру винагроду отримали й ті, хто доволі рано повірив у цю нову концепцію. Штучна валюта Третьому світі. Відірвана від матеріального світу, та майже повністю непідконтрольна йому. Проте у цьому "майже" - і є головний секрет. Їх неможна відібрати, їх не можна відстежити, їх не можна контролювати. Лише через Джинів, які тільки й вміють що створювати собі подібних - на прохання мандрівника, приймати та переказувати маміри. Достатньо знати ім'я свого Джина, щоб йому змогли прислати кошти, та його справжнє, таємне ім'я, щоб надіслати комусь іншому. І все, духи все зроблять, і нікому нічого не скажуть. Кілька простих правил, як то один дух для одного мандрівника, і система запрацювала як магічний годинник - бездоганно. Перші Джини з'являлися ще з певною кількістю мамір, проте чим далі, тим ці подарунки ставали меншими та рідшими.
Гаррі не був серед тих хто повірив. Проте він був серед тих, хто спрогнозував що в маміри повірять інші. Мало чи не весь свій капітал він поклав щоб викупити за бесцінок велику кількість цих грошей у інших. А потім стався інфобум, і попит кратно перевищив пропозицію. Лихоманка про нове золото на певний час заполонила інфопростір, ціна на емем вибухово зросла, проте, після коливань певного часу та фази прийняття від суспільства, стабілізувалася, повільно зростаючи. Відповідно, як і нові статки пана Дюбуа.
***
Перша вікова криза спіткала хлопця доволі рано. Коли повстало питання чим займатися після завершення навчання. Гаррі був певен що чоловікові, щоб досягти щастя (безумовну ціль будь-якої людини), потрібна справа. Навіть не так - Справа. Син припустельного народу розумів що цей, перший, вибір, накладе відбиток на все його наступне життя, тому ставився до нього дуже відповідально. Можливо надто відповідально.
Спостерігаючи за друзями це все здавалось мало не очевидним: Джеймса сидів магніт, який притягував будь-яку техніку: від скруток до магодвигунів. Кайола мав дар, який і визначав його подальшу толю, а у Соломона безумовний талант щодо інформаційних технік та технологій. Проте коли діло йшло про самого себе - вся його проникливість та розуміння людей кудись пропадали, а їх місце займали сумніви.
Так, наприклад, прикладна психологія здавалася йому недостатньо захопливою, та приречувала на тихе спокійне життя у повсякденності. З іншого боку був баскетбол, який протягом великого часу був важливою складовою життя сина Абеді. Не сказати що Гаррі був особливо талановитий у цьому, наявні успіхі були скоріш результатом його побічних якостей. Можливо він міг би стати непоганим гравцем, таким собі середнячком. Принаймні так розсудив один зі скаутів, з подачі якого один з клубів навіть запропонував йому хлопцю стартовий контракт. Але Гаррі відмовив. Через дилему значущості та через розуміння що якщо хобі стане роботою, воно з часом перестане приносити задоволення, а перетвориться на рутину.
У пошуках відповіді Гаррі вдався до своєрідного експерименту: перевтілення. Він пройшов курси акторського мистецтва та долучився до аматорського театру. Так почалася най коротка, проте доволі насичена сторінка його життя. Перебираючи ролі, надягаючи на себе ті чи інші личини він намагався усвідомити свою власну натуру. Поглиблюючись у нові особистості він досліджував себе. Та й, з рештою, це був доволі цікавий досвід.
А рішення лежало на поверхні. Найбільш комфортною йому виявилася компанія старих добрих друзів. І мало не байдуже чим саме займатися, якщо вони поряд. Тож коли повстало питання відкрити спільну справу, Гаррі сприйняв її з ентузіазмом.