Удари м'яча гулом розносились напівпорожньою залою. Чвертьфінал, Манкі-Кідс проти Саламандр. Проте дитяча ліга була не здатна зібрати повні трибуни. Мине ще кілька років доки на деяких з цих хлопців з команди та на дівчат з підтримки звалиться популярність серед однолітків. Але то настане пізніше.
Гаррі набивав круглого, дивлячись у очі завмерлому напроти противнику. Молодий орк, виставивши вперед руки, був повен рішучості не пропустити пустельника. Гаррі знав що то Дерек, з групи Джеймса. Міцний та напористий, проте нетерплячий. І це має зіграти проти нього. Гарі робить хибний ривок в сторону та на протиході оминає перешкоду, що не встигла змістити центр тяжіння. Нирок під кошик, і табло відліковує перевагу Мавп ще на два очки. Розпалений Дерек зачіпає Гаррі плечем, проте у відповідь отримує лише зверхньою посмішку переможця. Це лише сильніше розлютить орка, та змусить помилятися. Принаймні так синові Абеді підказувала інтуїція.
— Га, Король Гаррі розійшовся. — Вітає хлопця тіммейт, та отримує п'ятюню у відповідь. Гра поновилася.
***
Коли ситуація вийшла за рамки будь-якої з трактовок поняття "здоровий глузд", Гаррі покинув свою застінку. Те, що чоловіка потрібно рятувати, було річчю фундаментальною, і найтяжчий елемент рольової гри, а саме визначення потрібного результату, було опущено. Залишалися лише кроки та методи - а то вже справа техніки. Потрібно було перемкнути увагу, і зробити це вкрай швидко. Одна мить, один крок - і вже говорити вже буде нікому. Потрібно сказати щось цільове, щоб не пройшло мимо адресата. Щось в міру абсурдне, щоб вкрай важко було проігнорувати. Гаррі набрав повітря у легені, та надав обличчю переляканого вигляду. Це виявилось не складно.
— Тату, не роби цього! — Пролунав дзвінкий дитячий голос. Дурість. Нісенітниця. Та чоловік озирнувся.
Все відбувалося стрімко на інтуїтивному рівні. Гаррі Абеді мислив не словами, не символами і навіть не образами. Місце їх зайняли ланцюжки з подразниками та їх очікуваними ефектами, аж до реакцій. Поза будь-якими теоріями, сугубо практика. Час, коли дії повинні йти в унісон з думками. А потім особистий психолог вже допоможе розібрати цей клубок.
Та все ж половину справи було зроблено. Увага була наша. Тепер чоловікові треба дати можливість самовідчути себе хорошим і правильним. Дати йому можливість сублімувати свою лють через зверхню жалість чи гордівливу відповідальність щодо дурної дитини. Як для себе, так і назле дружині. Варто лише створити з себе підходящий образ, та трішки підштовхнути чоловіка у вірному напрямку. Як би це не звучало відносно людини на підвіконні тризначного поверху. Тож Гаррі долучився альтернативної правди, яка була зараз потрібна:
— Вибачте. Ви нагадали мого тата...