— Грабуй, гвалтуй... сри сапага! — прокричав Зрадік власну варіацію "орчачого" гасла у спробі підбадьорити своїх одноординців, та, перехопивши шаблю зубами, стрімкою мавпочкою злетів по мотузці угору. Чим би там не займалися його товариші, гоблін хотів долучитися. Ну, або хоча б подивитися. Він був з тих кому й це подобається.
І от, коли мотузка майже скінчилася, а перед очима замайорів вівернин хвіст, Зрад міцно схопився за нього всіма можливими кінцівками, та повис як той лінивець. Оскільки руки тепер були зайняті, а шабля так і залишилася в зубах, бойовий гоблін промичав щось нерозбірливе, але дуже, дуже войовниче.